Гроші в збанкрутілих банках втрачають не лише пересічні вкладники, а й державні компанії. "Залишків коштів державних підприємств, в тому числі державних банків (крім Нацбанку України), фондів соціального страхування, інших органів державної влади і управління в неплатоспроможних банках станом на 1 лютого 2017 року складали близько 19,5 мільярда гривень", - повідомив Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), який управляє неплатоспроможними банками.
За інформацією ФГВФО, серед близько 90 банків, які збанкрутували за останні три роки, найбільше коштів державних установ було розміщено в банку "Надра" Дмитра Фірташа, "Дельта Банку" Миколи Лагуна та "Фінанси та Кредит" Костянтина Жеваго, а більше за інших втратили грошей літакобудівна корпорація "Антонов", "Нафтогаз України", "Аграрний фонд", конструкторське бюро "Південне", Державне підприємство обслуговування повітряного руху України. Зараз ці компанії чекають, коли зможуть отримати назад свої гроші. "Загальна сума депозитів, які нам не повернули банки, складає близько 2,5 мільярда гривень. Для їх повернення ми звернулися до них із заявами про наші вимоги",- повідомили DW у "Аграрному фонді".
Однією з головних причин таких великих втрат є те, що ніхто не повідомляє про можливе банкрутство якогось банку. Згідно зі законодавством, це є банківською таємницею. Тому вкладники можуть навіть не здогадуватися, що можуть втратити кошти. Ця інформація не розголошується, щоб не викликати паніку вкладників і відтік депозитів. "Зараз у нас п’ять проблемних банків, але вони ще можуть відновити свою нормальну діяльність", - пояснює заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова.
Як державні підприємства самі повертають гроші
Але деякі великі клієнти банків, судячи з усього, володіють інсайдерською інформацією про їхній стан, завдяки якій можуть компенсувати свої втрати. Перед самим банкрутством банку вони домовлялися з ним обміняти свій депозит на кредити, який цей банк надав позичальникам. Таким чином можна отримати платежі за кредитами і заставу за ними.
Як повідомляв Фонд гарантування, так вчинив, зокрема, державний Ощадбанк. Він мав рахунки в Дельта Банку і перед його банкрутством отримав від нього активів на два мільярда гривень. "Договори застав між Ощадбанком і Дельта Банком укладались з метою забезпечення належного виконання Дельта Банком своїх зобов'язань по наших рахунках",- розповів DW директор департаменту реструктуризації заборгованості та стягнення Ощадбанку Андрій Пожидаєв.
Аналогічним чином, за даними ФГВФО, зробила і Державна іпотечна установа (ДІУ), яка в обмін на свої кошти отримала від Дельта Банку кредити на 1,4 мільярда гривень. "При введенні тимчасової адміністрації до Дельта Банку, ми не могли розпоряджатися своїми коштами. Але нам вдалось повернути з проблемних банків близько 1 мільярда гривень", - повідомили DW у ДІУ.
Водночас Фонд гарантування не визнає угоди обміну депозитів на кредити, і оскаржує їх у судах. Проблема в тому, що він сам претендує на ці активи, за рахунок яких може повертати кошти вкладникам збанкрутілих банків.
Держава має чекати свої гроші
Іншим державним установам доведеться чекати на повернення свої грошей з банків-банкрутів разом зі звичайними вкладниками. Це відбудеться після того, як Фонд гарантування розпродасть активи і майно банкрутів. Але головна проблема в тому, що в деяких з них майже нічого не залишилось.
У ФГВФО підрахували, що в 70 банках, що ліквідуються, реальних активів залишилось лише на 94 мільярда гривень, що в чотири рази менше за дані, наведені в їхній звітності. На прикладі Дельта Банку, в якому залишилось лише 30 відсотків активів, у Фонді пояснили це так: "Серед причин знецінення було укладення невигідних для Дельта Банку угод, через які з нього виводилися активи".
Позичальники також не поспішають розраховуватися із збанкрутілими банкам - таких бажаючих, за даними ФГВФО, лише 5 відсотків. Крім того, фонд розпродає активи банків-банкрутів досить повільно. Він відзвітував, що в 2015 році їх було продано лише на один мільярд гривень, а в 2016 році - на три мільярда гривень.
У черзі на повернення грошей державні підприємства стоять лише на сьомому місці після виплат громадянам, які мали депозити більше ніж 200 тисяч гривень, Нацбанку та Фонду гарантування. Тому державі доведеться ще довго чекати на свої кошти.
"Потрібна виключно політична воля на те, щоб притягнути акціонерів і топ-менеджерів банків до відповідальності і стягнути виведені кошти. Однак цього в найближчому майбутньому очікувати не варто", - прокоментував DW партнер юридичної компанії "Кравець та Партнери" Ростислав Кравець.
Олена Губар, DW
_________________________________
EEFGroup
Воствчно-Европейская Финансовая Группа
кредит, инвестиции, лизинг
Комментариев нет:
Отправить комментарий