Згідно з матеріалами справи, 19.05.2016 (за кілька днів до визнання банку «Михайлівський» неплатоспроможним) цей банк і «Плеяда» підписали договір про відступлення прав вимоги. На виконання умов цієї угоди, було підписано реєстр вимог №1, згідно з яким банк відступив для ТОВ «Плеяда» права вимоги до боржників на суму 679,9 млн грн оціночною вартістю 479,8 млн грн, за що, як передбачалося, позивач сплачує банку 480,6 млн грн (тобто розмір дисконту склав 199,3 млн грн). Крім того, 20.05.2016 на виконання умов договору сторони підписали реєстр прав вимоги № 2, згідно з яким банк відступив позивачу права вимоги до боржників на суму 2,4 млн грн, за що, як передбачалося, позивач сплачує банку аналогічну суму (тобто дисконт склав 0). Як стверджується в матеріалах справи, 19-20 травня минулого року «Плеяда» розрахувалася з банком «Михайлівський» по вказаній угоді.
Вищий адмінсуд таким чином обґрунтував рішення лишити без змін рішення судів нижчих інстанцій:
«Судами встановлено, що ціна договору факторингу № 1905 від 19.05.2016 року ґрунтується на звіті 18.05.2016 року про незалежну оцінку ринкової вартості майнових прав за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами, підтвердженого рецензією від 25.05.2016 виконаної належним суб`єктом оціночної діяльності.
Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, посилання скаржників [Фонду гарантування та банку «Михайлівський»] на п. 2 ч. З ст. 38 Закону є необґрунтованими, оскільки обставини справи свідчать про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між продажем прав вимоги позивачу та визнанням банку неплатоспроможним.
У постанові Національного банку України № 14/БТ від 23 травня 2016 р. про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у підставах віднесення Банку до категорії неплатоспроможних не згадуються операції банку із позивачем та у оскаржуваних рішеннях не вказані кредитори, перед якими стало неможливим виконання банком своїх грошових зобов`язань, у зв`язку із взяттям банком зобов`язань за договором факторингу № 1905 від 19.05.2016 р. Положення договору факторингу № 1905 від 19.05.2016 р. свідчать, що грошових зобов`язань за договором банк на себе не взяв, статусу боржника не набув. Тому, як вірно встановлено судами, існування підстави нікчемності договору факторингу № 1905 від 19.05.2016 р. за п. 2 ч. 3 ст. 38 Закону «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» матеріалами справи не підтверджується.
Із виписок по рахунку позивача вбачається, що здійснена ним оплата на користь ПАТ «Банк Михайлівський» здійснювалась за наявності достатньої кількості коштів на рахунку. Протилежні документальні підтвердження відсутні у документах про нікчемність правочину та не були надані відповідачами до суду.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що при виконанні переказу коштів з рахунку позивача на рахунок ПАТ «Банк Михайлівський» банком не було порушено банківське законодавство.
За таких фактичних обставин спростовується встановлення ознак нікчемності договору факторингу № 1905 від 19.05.2016 на підставі п. 9 ч. З ст. 38 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб».
Будь-яких інших підстав, визначених ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», внаслідок яких даний Договір є нікчемним, Уповноваженою особою не наведено.
Крім того, судами встановлено, що на момент укладення Договору не існувало жодних обмежень щодо продажу Банком власних активів чи проведення розрахунків за них з рахунків, відкритих покупцями в Банку.
За таких обставин, вірними є висновки судів про те, що дії Уповноваженої особи Фонду щодо визнання договору факторингу № 1905 від 19.05.2016 року нікчемним не відповідають вимогам закону та є протиправними, оскільки за обставин, встановлених Уповноваженою особою у нього були відсутні правові підстави вважати вказаний договір нікчемним на підставі п. 2, 3, 7, 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», про що вірно вказано судом першої інстанції».
Довідково
Як писав Finbalance, 26 грудня Окружний адмінсуд м. Києва задовольнив позов ТОВ "Фінансова компанія "Плеяда" до Фонду гарантування, визнав протиправним і скасував наказ ліквідатора банку «Михайлівський» №108 від 12.10.2016 щодо встановлення додаткових підстав нікчемності договору факторингу №1905 від 19.05.2016, укладеного банком «Михайлівський» і ТОВ "ФК "Плеяда". Суд зобов’язав Фонд утриматися від вчинення дій, направлених на встановлення нікчемності договору факторингу й утриматися від повідомлення будь-яких осіб про нікчемність вказаного договору.
При цьому Нацполіція здійснює досудове розслідування щодо сумнівних операцій в банку "Михайлівський" перед визнанням його неплатоспроможним. Один з епізодів - укладання банком договору про відступлення прав вимоги з ТОВ «Фінансова компанія «Плеяда», на підставі якого з банку було виведено портфель роздрібних кредитів на понад 682 млн грн (згодом був переуступлений компанії "Фагор").
Також за даними слідство за кілька днів до визнання банку «Михайлівський» неплатоспроможним «з метою виведення коштів та інших активів» службові особи цієї фінустанови уклали нікчемні договори відступлення прав вимоги (за кредитними договорами та договорами купівлі-продажу цінних паперів) з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» і ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр», на підставі яких на рахунки вказаних товариств було перераховано кошти банку на понад 1,6 млрд грн.
У відповідних судових матеріалах згадувалося про
- незаконні операції, що призвели до збільшення кількості вкладників фізосіб на 5 535 осіб, що в свою чергу значно збільшило суму можливого відшкодування Фондом гарантування на 1,1 млрд грн грн; як зауважувалося, це збільшення відбулося внаслідок повернення залучених коштів та виплати доходу фізичним особам за договорами, що передбачають отримання/залучення ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» грошових коштів в позику від фізичних осіб»;
- виведення з-під застави банку «Михайлівський» активів (земельні ділянки, нежитлові приміщення, товари в обороті, транспортні засоби, майнові права) вартістю 2,15 млрд грн, які були забезпеченнмя по кредитам, виданих для компаній, пов’язаних з власником банку (очевидно, йшлося про В. Поліщука).
15 листопада Верховна Рада прийняла закон, за яким Фонд гарантування виплатить компенсації в т.ч. вкладникам фінкомпаній, які залучали вклади населення через "Михайлівський" (називалася сума 1,5 млрд грн - на додаток до 1,23 млрд грн, які мають бути виплачені для "прямих" вкладників "Михайлівського").
09 грудня Голосіївський райсуд м. Києва в рамках кримінального провадження №42016100000000558 (щодо банкрутства банку «Михайлівський») задовольнив клопотання прокуратури м. Києва й наклав арешт на низку об’єктів нерухомості, що належить на праві власності ТОВ «Техенерготрейд» (ЄДРПОУ 32531054; кінцевий бенефіціар – Віктор Поліщук). Йдеться про складські й торгові примущення, земельні ділянки тощо.
У рамках іншого кримінального провадження провадження №12016000000000197 щодо банкрутства «Михайлівського» у вересні судом було накладено арешт на низку активів вартістю 2,15 млрд грн, які були виведені в результаті сумнівних операцій з-під застави банку «Михайлівський» та, не виключено, також пов’язані з Поліщуком. Йшлося в т.ч. про нежитлові приміщення ТОВ "Альянс Новобуд" у Броварах.
За даними Генпрокуратури й прокуратури м. Києва, суд знову наклав арешт а торгово-розважальний центр «Гуллівер» у Києві (в рамках кримінального провадження щодо банкрутства банку «Михайлівський») – після того, як в грудні він був знятий апеляційним судом. Раніше в судових матеріалах також згадувалося про можливість відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, за рахунок відповідного майна. Слід розуміти, прокуратура також пов’язує «Гуллівер» з В. Поліщуком. Він, натомість, запевняв, що не є власником «Гуллівера».
_________________________________
EEFGroup
Воствчно-Европейская Финансовая Группа
кредит, инвестиции, лизинг
Комментариев нет:
Отправить комментарий