Такі оцінки спантеличили багатьох банкірів, попри поширеність уявлень на ринку, що Приватбанк – як й інші банки з українським приватним капіталом – справді міг активно фінансувати структури, які тим чи іншим чином пов’язані з акціонерами.
Сіль ситуації – в «глибині» інсайдерства. Вадим Пушкарьов – екс-член правління НБУ, екс-директор Генерального департаменту
банківського нагляду НБУ – в коментарі для Finbalance не без нотки сарказму констатував «за правилом шести рук можна пов’язати всіх». Банкір закликав не спрощувати й не робити поспішні висновки щодо масштабів інсайдерського кредитування в Приватбанку на підставі, наприклад, лише тієї ж кореляції галузевої структури кредитного портфелю банку зі сферами економіки, де мають бізнес-інтереси колишні власники фіну станови (на що в інтерв’ю для Finbalance вказувала і заступник глави НБУ Катерина Рожкова, - ред.).
Складність випадку саме Приватбанку зумовлена тим, що як звертали увагу фінансисти, він будував свій бізнес фактично за моделлю ісламського банкінгу, роблячи акцент, очевидно, на участі в прибутку того чи іншого проекту, а не на класичному отриманні процентного доходу від виданих кредитів. Довго можна дискутувати, наскільки така модель була життєздатною (у т.ч. в яких умовах та в якому часовому горизонті), однак фактом є те, що вона не вписувалася в традиційні вимоги банківського нагляду, які НБУ посилив під час кризи (знову ж таки – добре це чи погано – питання для окремої великої дискусії, бо залежить з якої точки зору дивитися). Зрештою така неоднозначність створює аргументи на користь різних позицій, через що, власне, й спори (в т.ч. юридичні) між державою та екс-власниками банку можуть тривати ще дуже довго.
У цьому матеріалі, базуючись на даних офіційного держреєстру судових рішень, ми наведемо три конкретні приклади видачі Приватбанком корпоративних кредитів, які ставлять під сумнів оцінки НБУ про те, що 100% корпоративного портфелю «Привату» - це був інсайд. Хоча знову ж таки – за правилом шести рукостискань, мабуть, можна доводити, що й це інсайд…
1. Господарський суд Дніпропетровської області розглядає позов Приватбанку до ТОВ «Перспектива Інвестмент» про стягнення 37,7 млн дол на підставі кредитного договору №DNHL0000000455 від 16.11.2005.
Згідно з судовими матеріалами, за даними банку, із вказаної суми позовних вимог 14,1 млн дол - заборгованість за кредитом; 16,9 млн дол – заборгованість по процентам за користування кредитом; 4,7 млн дол – пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором тощо.
У рамках цієї справи ТОВ «Перспектива Інвестмент» подавало зустрічний позов – про визнання недійсним кредитного договору. Суд першої інстанції 31.07.2017 повернув без розгляду цю позовну заяву, з огляду на те, що не було надано належних доказів направлення копії зустрічної позовної заяви з додатками на юридичну адресу відповідача за зустрічним позовом.
За даними держреєстру, засновниками ТОВ «Перспектива Інвестмент» є Олександр Кагановський та Олександр Зайцев.
Ця компанія входить у корпорацію «Перспектива», яка працює на будівельному ринку Дніпропетровська з 1996 року, спеціалізується на будівництві елітної нерухомості. Президент корпорації - О. Кагановський (принаймні, він бувним). Корпорація збудувала і ввела в експлуатацію бізнес-центри "Цитадель-1", "Цитадель-2", житлові комплекси "Первозванівська", "Бельведер", "Вежі" тощо. Наразі корпорація «Перспектива» будує житловий комплекс комплекс «Фестивальний», житловий комплекс по вул. Дзержинського, 25.
2. Госпсуд м. Києва 16 серпня повернув без розгляду позов Приватбанку до ТОВ «Аграрні системні технології» про стягнення 7,8 млн дол заборгованості.
Своє рішення суд мотивував тим, що позивач на першій сторінці позовної заяви відповідачем вказав ТОВ «Аграрні системні технології», тоді як у прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути заборгованість з ПАТ «Технологічна Аграрна Компанія «Об’єднана». Тобто, по суті позовні вимоги заявлені не до ТОВ «Аграрні системні технології», а до ПАТ «Технологічна Аграрна Компанія Об’єднана», зазначив суд.
«Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення», - йдеться в ухвалі суду від 16.08.2017.
У держреєстрі бенефіціаром ТОВ «Аграрні системні технології» значиться кіпрська компанія «АСТ Аграріан Систем Текнолоджіс ЛТД», а ПрАТ «Технологічна Аграрна Компанія Об’єднана» - Бредлі Метью Адріан (Беліз).
Як писав Finbalance, ліквідатор Дельта Банку подавав позови до структур, пов`язаних з агрохолдингами ТАКО й "Інсеко", на суму під 2 млрд грн.
Мажоритарний акціонерів Дельта Банку – Микола Лагун – розповідав, що залучив ТАКО до управління "Інсеко", який дістався йому за борги. Передбачалося, що активи "Інсеко" мали перейти до ТАКО після виплати боргів. Але, слід розуміти, не склалося. Принаймні значна частина боргів залишилася, позичальники збанкрутували, перспективи повернення коштів туманні. Фактичним контролером холдингу «ТАКО» вважався бізнесмен Дмитро Колесник. Водночас у березні 2015 року ЗМІ писали, він вийшов з числа акціонерів ТАКО. Торік у листопаді агрохолдинг АСТ публічно скаржився на конфлікт з М. Лагуном. Разом з тим, учасники агроринку не виключали, що власники "ТАКО" перевели бізнес на "АСТ".
3. Госпсуд Дніпропетровської області розглядає скаргу ТОВ «Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" (м. Дніпро) на дії Державної виконавчої служби. Компанія просить суд
- визнати недійсною та скасувати постанову держвиконавця від 23.05.2017 про відкриття виконавчого провадження №54006705;
- визнати недійсною та скасувати постанову держвиконавця про арешт майна боржника від 23.05.2017 у ВП №54006705.
Відповідно до матеріалів цієї справи, рішенням Госпсуду Дніпропетровської області від 24.03.2016 на користь Приватбанку з ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" було стягнуто заборгованість за договором №DNH1LON04243 від 25.09.2013, яка складається з заборгованості за кредитом (2,6 млн дол) та заборгованості за відсотками (1,36 млн дол). Для виконання рішення видано наказ від 22.07.2016 про примусове виконання. Згодом суди надали компанії річну відстрочку на виконання боргових зобов’язань.
За даними держреєстру, кінцевими бенефіціарами ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" є Світлана Чумакова та Ігор Шаповал.
Таку ж інформацію наводило видання «Наші гроші» (спеціалізується на розслідуваннях у сфері держзакупівель та встановленні реальних власників компаній, які беруть участь у держтендерах). За інформацією журналістів, вказана компанія є дилером грузинського заводу «Rustavi Steel». Дніпровське ж видання «Дніпроград» уточнювало, що ТОВ «Промислова інвестиційна компанія «Енерго-Інвест» С. Чумакової та І. Шаповала є також дилером дніпровського ТОВ «Група компаній «Пріоритет» і білоруського ПАТ «Гродногазстройізоляція».
Звернемо увагу ще увагу на дві обставини. По-перше, Приватбанк подав подав про стягнення боргу з компанії-позичальника ще до його націоналізації (власне, до націоналізації суди також задовольнили цей позов). Як видається, цей факт знижує ймовірність, що бенефіціари компанії-позичальника були тісно пов’язані з банком (зокрема, з його минулими власниками). По-друге, Приватбанк у 2013 році публічно заявляв, що кредитує ТОВ ПІК “Енерго-Інвест”. Знову ж таки було б дивно вип’ячувати цей факт, якщо йдеться про близького інсайдера.
P.S. У держреєстрі також можна знайти масу позовів Приватбанку на невеликі суми (від кількох десятків до кількох сотень тисяч гривень) до різних ТОВок, боргові зобов`язання яких, слід розуміти, також мали включатися в корпоративну, а не роздрібну частину кредитного портфелю банку. І зрештою навряд чи кредити на понад 150 млрд грн були розпорошені на сотні тисяч інсайдерів. Це при тому, що «Приват» досить активно судився з такими невеликими боржниками і до націоналізації.
_________________________________
EEFGroup
Восточно-Европейская Финансовая Группа
кредит, инвестиции, лизинг
Комментариев нет:
Отправить комментарий