За даними держреєстру, засновником ТОВ «Офпродив» є ТОВ «Нафтогазбуд-Приват», 50% статутного фонду якого належать ТОВ «Гидропромметиз» і ТОВ «Коллацио» (внески кожного – по 8,5 тис грн) та ще 50% — ТОВ «Компанія Астон» (внесок – 17 тис грн).
Не виключено, що боргові вимоги Приватбанку до ТОВ «Офпродив» можуть бути одним з прикладів «ісламського банкінгу», який, за оцінками фінансистів, активно практикувався банком до націоналізації.
Суть цієї бізнес-моделі (з українськими особливостями) – заробіток не стільки на відсотках по кредиту, скільки на участі бенефіціарів кредитора в отриманні прибутку від проекту.
На це може вказувати не лише наявність у назві засновника ТОВ «Офпродив» слова «Приват». Так, згідно з даними держреєстру, ТОВ «Гидропромметиз» і ТОВ «Коллацио» пов’язані між собою через ТОВ «Канделла», яке, за даними ГПУ, НБУ пов’язував з «приватівцями» та поручителем якого по боргам перед Приватбанком було ТОВ «Приватофис».
При цьому засновником ТОВ «Компанія Астон» є компанія «Еллевіа Холдінг Корп.» (Ellevia Holding Corp; Британські Віргінські острови), яка може бути «неприватівською» структурою. На це вказують кілька моментів.
Протистояння Приватбанку і ТОВ «Компанія Астон» почалося ще в 2014 році, коли банк виграв судовий спір в цього позичальника на 10 млн дол. У 2015 році Приватбанк ініціював процедуру банкрутства ТОВ «Компанія Астон» (з борговими вимогами 265 млн грн). Суд першої інстанції порушив справу; апеляційний суд це рішення скасував. Однак Приватбанк тоді не вгомонився, подав касаційну скаргу, але Вищий госпсуд її не задовольнив та лишив у силі рішення суду апеляційної інстанції.
Крім того, у 2016 році ТОВ «Офпродив» намагалося в судовому порядку визнати недійсним один з пунктів кредитного договору з Приватбанком (щодо розкриття фінансової інформації). Причому програвши в суді першої інстанції, компанія подала апеляцію, але й вона не була задоволена. Натомість Приватбанк отримав судове рішення про стягнення з ТОВ «Офпродив» штрафу на 3,4 млн грн через ненадання позичальником документації, як це виписано у кредитному договорі.
З огляду на багатогранність протистояння в судах, такі конфлікти виглядають швидше з’ясуванням стосунків між можливими партнерами, аніж, наприклад, юридичним спектаклем, який розігрувався для регулятора, щоб переконати в ринковому характері кредитних відносин. Як видається, для останньої версії це була б занадто вже обтяжлива комбінація при відносно незначній ціні питання (в масштабах банку) на той момент (10 млн дол).
Хто ж зрештою може стояти за ТОВ «Компанія Астон»? На основі офіційної інформації складно щось стверджувати однозначно.
За даними держреєстру, компанія «Еллевіа Холдінг Корп.» є засновником не лише ТОВ «Компанія Астон», але й, зокрема, ТОВ «Укрзернопром-Троянів», керівником якого значився Валерій Карпелюк. За даними сайту Житомирської райдержадміністрації, принаймні, в 2014 році він був пов’язаний з холдингом «ТАКО». Тоді ж житомирська обласна газета «Ехо» позиціонувала його як директора ТОВ «Укрзернопром-Троянів» та представника ПАТ «ТАКО».
Безумовно, робити категоричні далекосяжні висновки/припущення лише на основі цих даних було б навряд чи коректно. Разом з тим, у цьому контексті привертають увагу ще кілька аспектів.
Газета «Дзеркало тижня» не виключала зв’язок з «ТАКО» ще однієї «співзвучної» компанії — ТОВ «Укрзернопром-Бердичів».
Крім того, як писав Finbalance, 15 вересня Госпсуд м. Києва порушив провадження в справі за позовом Приватбанку до ТОВ «Аграрні системні технології» про стягнення 7,8 млн дол.
Перед цим (у серпні) цей же суд повернув Приватбанку без розгляду позов до ТОВ «Аграрні системні технології» про стягнення 7,8 млн дол заборгованості. Своє рішення суд мотивував тим, що позивач на першій сторінці позовної заяви відповідачем вказав ТОВ «Аграрні системні технології», тоді як у прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути заборгованість з ПАТ «Технологічна Аграрна Компанія Об’єднана». Тобто, по суті позовні вимоги заявлені не до ТОВ «Аграрні системні технології», а до ПАТ «Технологічна Аграрна Компанія Об’єднана», зазначив тоді суд.
У держреєстрі бенефіціаром ТОВ «Аграрні системні технології» значиться кіпрська компанія «АСТ Аграріан Систем Текнолоджіс ЛТД», а ПрАТ «Технологічна Аграрна Компанія Об’єднана» (у стані припинення) — Бредлі Метью Адріан (Беліз).
Як писав Finbalance, ліквідатор Дельта Банку подавав позови до структур, пов`язаних з агрохолдингами ТАКО й «Інсеко», на суму під 2 млрд грн.
Власник Дельта Банку Микола Лагун розповідав, що залучив ТАКО до управління «Інсеко», який дістався йому за борги. Передбачалося, що активи «Інсеко» мали перейти до ТАКО після виплати боргів. Але, слід розуміти, не склалося. Принаймні значна частина боргів залишилася, позичальники збанкрутували, перспективи повернення коштів туманні.
Контролером холдингу «ТАКО» називали бізнесмена Дмитра Колесника. Водночас у березні 2015 року агентство «РБК-Україна» писало, він вийшов з числа акціонерів ТАКО. Це відбулося на фоні низки публічних скандалів «ТАКО», зокрема, з Unicredit Bank і ПУМБ.
Торік у листопаді агрохолдинг АСТ публічно скаржився на конфлікт з М. Лагуном. Разом з тим, учасники агроринку не виключали, що власники «ТАКО» перевели бізнес на «АСТ».
«Ісламський банкінг» по-українськи та інсайдерські кредити
Історія з ТОВ «Офпродив» — не єдиний можливий приклад «ісламського банкінгу» в Приватбанку, про який поступово стає відомо з офіційних даних. Ще один подібний варіант – видача Приватбанком у донаціоналізаційні часи кредитів для будівельної корпорації «Перспектива» (працює на будівельному ринку Дніпра), до якої зараз націоналізований банк заявляє про вимоги в судах на 2,5 млрд грн.
Як звертав увагу Finbalance, серед відповідачів у судових спорах фігурує в т.ч. ТОВ «Перспектива Приват Дівелопмент». Знову ж таки наявність слова «Приват» спонукає не виключати, що бенефіціари Приватбанку могли мати стосунок до компанії-позичальника, будучи, можливо, партнерами Олександра Кагановського (засновник корпорації «Перспектива»).
Ці історії підтверджують, що проблематика інсайдерського кредитування в Приватбанку не така однозначна. Це аж ніяк не знімає боргової відповідальності з екс-акціонерів банку, якщо вони дійсно були одним з фактичних співвласників тих чи інших компаній-позичальників (чи тим паче, у випадках, де були одноосібними контролерами). Це означає лише, що в кожному окремому випадку слід предметно розбиратися – без спекуляцій з обох боків (і держави, й І. Коломойського та його партнерів).
Риторика представників держави в інсайдерському питанні Приватбанку поступово коригується. Наприкінці серпня в.о. глави правління Приватбанку Галина Пахачук (до приходу в банк працювала в Мінфіні) публічно озвучувала оцінку інсайду в портфелі банку на рівні 93-95%, тоді як глава НБУ Валерія Гонтарева із грудня-2016 публічно говорила про 97-100%.
До речі, одним з перших, хто публічно заговорив про ісламський банкінг у Приватбанку, був Сергій Будкін – співвласник інвестиційної компанії FinPoint, що входить у консорціум на чолі з Rothschild&Co, який від імені держави веде переговори з екс-власниками Приватбанку про реструктуризацію корпоративного портфелю банку.
На днях С. Будкін спрогнозував, що перемовний процес може тривати і в 2018 році. «Думаю, в цьому питанні буде, як мінімум, міттельшпіль (середина шахової партії) і можливо, ендшпіль в цих відносинах (заключна частина), — констатував С. Будкін. – Хочеться, щоб ці відносини закінчилися не війною до переможного кінця, яка залишить після себе руїни. Хочеться, щоб вона закінчилася хоча б поганим, але миром».
Керуючий партнер Baker Tilly Ukraine Олександр Почкун у коментарі для Finbalance наприкінці липня констатував, що «коли кажуть про 97-100% [інсайдерських позик у корпоративному портфелі банку, — ред.], то це судження». «Наскільки мені відомо, там до кінця не з’ясовано, яким чином ці компанії пов’язані з екс-власниками [банку, — ред.]. Це є певне судження, яке на сьогодні ще не є твердженням, обґрунтованим якимись документами», — зауважував аудитор.
Екс-член правління НБУ, екс-директор Генерального департаменту банківського нагляду НБУ Вадим Пушкарьов, коментуючи для Finbalance «інсайдерські» оцінки НБУ, не без нотки сарказму констатував, що «за правилом шести рук можна пов’язати всіх». Банкір закликав не спрощувати й не робити поспішні висновки щодо масштабів інсайдерського кредитування в Приватбанку на підставі, наприклад, лише тієї ж кореляції галузевої структури кредитного портфелю банку зі сферами економіки, де мають бізнес-інтереси колишні власники фінустанови (на що в інтерв’юдля Finbalance вказувала і Катерина Рожкова, — ред.).
Голова правління банку «Південний» Алла Ванецьянц у коментарі для Finbalane, віддаючи належне важливості запобігання прихованому кредитуванню пов`язаних осіб, зауважувала, що система регулювання і контролю НБУ за цим «достатньо жорстка, власне, жорсткіша, ніж вимоги міжнародних стандартів».
«Вона має значний компонент певного суб’єктивного судження з боку регулятора. Ті критерії, які застосовуються для визначення пов’язаності, часом суперечливі та дають можливість різного роду трактувань. Регулювання має бути побудовано на більш об’єктивних критеріях. Крім того, ця «презумпція пов’язаності» більшою мірою стосується саме банків з українським капіталом, ніж банків державних чи іноземних», — зауважувала банкір.
Олександр Завадецький – екс-керівник управління НБУ з моніторингу пов’язаних з банками осіб, екс-директор департаменту реєстраційних питань та ліцензування НБУ – в коментарі для Finbalance констатував, що діагностика пов’язаних осіб у Приватбанку не була завершена у відповідності до закону:
«Рішення про визнання банку неплатоспроможним та націоналізацію приймалось на підставі результатів діагностики, яка не була завершена у відповідності до вимог законодавства. Діагностика пов’язаних осіб мала бути завершена або затвердженням плану заходів, розроблених банком, або визнанням його проблемним у грудні 2015 року, а потім, протягом 180 днів і при наявності підстав, неплатоспроможним.
Порушення Національним банком процедури діагностики, результати якої були покладені у основу націоналізації, позбавили банк та його акціонерів можливості оскаржувати ці результати до прийняття рішення про націоналізацію. Це означає, що попередні акціонери можуть оскаржувати результати діагностики зараз, тобто вже після того, як кошти платників податків були використані на капіталізацію банку.
Якщо б НБУ не порушив закон, то рішення про націоналізацію приймалося б після того, як право на оскарження діагностики було б реалізоване чи строк на його реалізацію сплив би. Тобто сама підстава націоналізації вже не підлягала б обгрунтованому оскарженню», — зауважував О. Завадецький.
_________________________________
EEFGroup
Восточно-Европейская Финансовая Группа
кредит, инвестиции, лизинг
Комментариев нет:
Отправить комментарий