Свої позовні вимоги ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» мотивувало тим, що 21.12.2016 року з його рахунків у Приватбанку були списані грошові кошти в національній та іноземній валюті з призначенням платежу «згідно договору про придбання акцій», водночас, як стверджує позивач, будь-яких договорів про придбання акцій він не укладав і не надавав банку жодних доручень, або згоди на перерахування коштів зі свого рахунку. Згідно висловлених у позові припущень, спірний договір міг бути укладений від імені позивача особою, якій делеговано повноваження тимчасового адміністратора Приватбанку на підставі ст. 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Натомість суд вказав, що 13.12.2016 року рішенням комісії НБУ з питань визначення пов`язаних із банками осіб і перевірки операцій банків з такими особами №105, позивача було визнано пов`язаною з Приватбанком особою, що «свідчить про наявність в уповноваженої особи Фонду, повноважень для вчинення спірного правочину від імені позивача» (цитата).
«Суд не приймає до уваги доводи позивача стосовно невідповідності рішення № 105 від 13.12.2016 року вимогам законодавства, що на його думку породжує обов`язок господарського суду не застосовувати таке рішення під час вирішення даного пору, адже зазначене рішення прийнято третьою особою [Нацбанком, - ред..] на підставі, у мажах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що виключає підстави для застосування положень ч. 2 ст. 4 ГПК України. При цьому, суд зазначає, що за наявністю у позивача підстав вважати зазначене рішенням таким, що порушує його права та охоронювані інтереси, останній не позбавлений права оскаржити його до компетентного суду», - йдеться в рішенні Госпсуд Дніпропетровської області.
У держреєстрі кінцевими бенефіціарами ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» значаться кіпріоти Андреас Марангос та Анна Корелідоу. Водночас компанію пов’язують з Ігорем Коломойським – екс-співвласником Приватбанку.
Як писав Finbalance, 29 березня Господарський суд Дніпропетровської області відмовився задовольнити позов ТОВ «Пром Гарант Плюс» до Приватбанку, в якому позивач просив суд зобов’язати відповідача повернути на розрахункові рахунки грошові кошти у розмірі 15,3 млн грн і стягнути пеню в розмірі 122,4 тис грн як такі, що були списані під час націоналізації банку.
Серед засновниками ТОВ «Пром Гарант Плюс» значилися три віргінські компанії (Бі-Сі Карго Сервісес Лімітед, Денніеллі Лімітед, Прістеллі Холдінгз Інк) та дві белізькі (Дівелопмент Інвесторс Лімітед, Кендлвуд Файненсіал Корп).
Принаймні, чотири з названих структур фігурували в кримінальному провадженні Генпрокуратури щодо виведення 19 млрд грн рефінансування з Приватбанку (№42014000000001261). За даними слідчих, ці компанії, будучи підконтрольними службовим особам Приватбанку, виступали в т.ч. засновниками фірм, яким Приватбанк в донаціоналізаційні часи видавав кредити та які укладали сумнівні угоди з нерезидентами, здійснюючи передоплату (при тому, що поставка товарів не була здійснена).
Знову ж таки як писав Finbalance, 28 квітня Окружний адмінсуд м. Києва повернув без розгляду позов ліквідатора ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» до НБУ, Фонду гарантування, Держказначейства (треті особи – Приватбанк, Мінфін) про визнання протиправним рішення та дій, зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів на користь позивача.
Компанію «Аеросвіт» пов’язували з групою «Приват». У 2015 році Госпсуд Київської області визнав її банкрутом та відправив на ліквідацію.
Крім цього, Окружний адмінсуд м. Києва розглядає позов компанії «Тріантал Інвестменс ЛТД» (Triantal Investments LTD) до НБУ щодо визнання протиправним та скасування розпорядження від 17.10.2016 №4274-р. Чого саме стосується вказане розпорядження, в судових матеріалах не уточнювалося. Як треті особи в цій справі фігурують Приватбанк та Мінфін.
Цей же суд розглядає позов Triantal Investments LTD до НБУ, Кабміну, Фонду гарантування, Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку щодо «зобов’язання вчинити дії». Які саме дії, в судовій ухвалі про відкриття провадження по цій справі (від 24.05.2017) не уточнювалося. Як треті особи в справі фігурують Приватбанк та Мінфін.
За даними НБУ, Triantal Investments LTD до націоналізації Приватбанку була власником 16,8% акцій цього банку, причому по 49,5% у ній належали І. Коломойському та Г. Боголюбову.
Контекст
19-21 грудня Фонд гарантування збільшив статутний капітал Приватбанку на 29,4 млрд грн (до 50,7 млрд грн) за рахунок примусової конвертації в акції банку вкладів пов’язаних осіб та необтяжених зобов’язань Приватбанку перед юр- та фізособами, що не пов’язані з банком (крім коштів за поточними та депозитними рахунками таких осіб). Це було зроблено відповідно до статті 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Після завершення цієї операції (т.зв. bail-in) Мінфін викупив Приватбанк у Фонду гарантування за 1 грн та «залив» у статутний капітал банку 116,8 млрд грн (додатковий випуск акцій на вказану суму був оплачений держоблігаціями – тобто за рахунок нарощування держборгу).
За оцінками фінансистів, під bail-in могли потрапити депозити в Приватбанку на суму близько 10 млрд грн.
За інформацією екс-заступника міністра фінансів Ігоря Уманського, компанія EY за підсумками аудиту Приватбанку оцінила його потребу в докапіталізації на 57 млрд грн, водночас, як запевняє екс-урядовець, наглядова рада націоналізованого банку затвердила потребу в докапіталізації на 38,9 млрд грн. За словами І. Уманського – це сума, яка «горить» та на яку терміново потрібно доформувати резерви (слід розуміти, передусім, через інсайдерські кредити, видані Приватбанком для структур, які НБУ пов`язує з екс-власниками банку - І. Коломойським та Г. Боголюбовим, - ред.).
Раніше в НБУ заявляли про потребу Приватбанку в докапіталізації як мінімум ще на 30 млрд грн (на додаток до 116,8 млрд грн, уже «залитих» у цей банк Мінфіном за рахунок випуску держоблігацій – тобто через нарощування держборгу).
_________________________________
EEFGroup
Восточно-Европейская Финансовая Группа
кредит, инвестиции, лизинг
Комментариев нет:
Отправить комментарий