Він фактично стане початком нового етапу масової приватизації стратегічних підприємств в Україні, запланованого нинішнім Кабміном. Крім ОПЗ уряд має намір виставити на продаж пакети акцій 6-ти енергокомпаній, Одеської та Харківської ТЕЦ, Турбоатому, Електроважмашу, Сумихімпрому, Укрспирту, Запорізького титано-магнієвого комбінату, НАКу "Украгролізинг", "Укрспецторгу" і ще цілої низки інвестиційно-привабливих держпідприємств. Про те, що в умовах "економічного дна" приватизувати ліквідні держактиви не просто корупційно, але і злочинно вже багато писалося.
Завуальована спроба пролобіювати інтереси оціночних авторитетів
ФДМУ "гідно" підготувався до старту дерибану того, що не встигли прибрати Янукович і Ко. 31 січня Фонд видав наказ №2075, яким затверджено Положення про конкурсний відбір суб'єктів оціночної діяльності. Суть документа в тому, що вводиться бальна система визначення переможця конкурсу. Просто кажучи, виходячи з досвіду та попередніх заслуг фірми.
Начебто правильне за змістом Положення насправді легалізує таку систему відбору, при якій вигравати потрібні конкурси будуть тільки деякі з найстаріших, "авторитетні" компанії з Українського товариства оцінювачів. На перший погляд розумно доручати оцінювати складні об'єкти фахівцям з великим "послужним списком". Але по-перше, багато фірм "мастадонтів" оціночної діяльності є пустими. У них, наприклад, в компаніях "Острів", "Увекон", "Українсько-Сибірське агентство нерухомості", "Спецоцінка-Україна" і низці інших є "бренд", але немає досвідчених штатних фахівців. Їх господарі і керівники, той же Олексій Амфітеатров, Володимир Шалаєв, Сергій Пузенко, є лише менеджерами від оцінки. При виконанні складних робіт вони для проведення розрахунків беруть як підрядників інших досвідчених оцінювачів або субпідрядні фірми.
По-друге, всі старі оціночні фірми і "патріархи" цієї професії - Олена Коваль, Володимир Шалаєв, Яків Маркус, Людмила Симонова, Олексій Амфітеатров, Сергій Овчаров і т.д. настільки міцно "спаяні" попередніми оцінками з нашими олігархами (Ахметовим, Новинським, Коломойським, Фірташем, Пінчуком, Жеваго, Хмельницьким, Деркачем, Мартиненко і іншими), що говорити про можливість проведення ними будь-якої більш-менш об'єктивної оцінки не можна апріорі.
По-третє, в згаданому Положенні йдеться, що воно покликане забезпечити об'єктивність і запобігти корупційному протекціонізму при відборі оцінювачів. Але в цьому документі відсутній найпростіший і ефективний спосіб громадського контролю за ходом і результатами конкурсу: обов'язковість публікації в газеті "Відомості приватизації" інформації, скільки, які фірми, з якими термінами виконання робіт, з яким складом фахівців, і з якими ціновими пропозиціями подавали заявки на участь у ньому, і чому обрано комісією той чи інший переможець. Це питання вже багато років піднімається оціночною громадськістю перед керівництвом Фонду держмайна.
Введена ж новим Положенням бальна система визначення переможця конкурсу є лише, з одного боку, більш складною і хитрою системою маскування відбору потрібного керівництву ФДМУ "свого оцінювача", який визначить "правильну" вартість об'єкта. З іншого боку, повністю зніме з членів конкурсної комісії відповідальність за прийняті в процесі голосування рішення.
Крім того, в Положенні про конкурсний відбір суб'єктів оціночної діяльності задекларовані ще дві "геніальні" новації. Одна з них полягає в тому, що по записаній у документі формулі більше балів в загальний залік отримує фірма, яка запропонувала ... велику ціну (!) За свою роботу. Друга "новація" полягає в тому, що під приводом відсутності у Фонду держмайна грошей на оцінку, допускається, щоб її замовником може виступати саме підприємство, яке оцінюється. А це в зв'язці з хитрою бальною системою відкриває прямий шлях до корупції.
Невиправдані надії
З призначенням влітку минулого року заступником голови ФДМУ Наталії Лебідь була надія, що проблема відкритості і об'єктивності при конкурсному відборі оцінювачів буде вирішена. Адже вона до 2005 року очолювала профільний департамент у Фонді і в складні роки Президентства Кучми вміла відстоювати перед проводом приватизаційного відомства баланс інтересів держави, чиновницького і олігархічного лобі. Після відходу з держслужби Лебідь створила свою оціночну фірму "Сван-консалтинг" і успішно нею керувала 10 років. Тобто всі тонкощі, нюанси і тіньові схеми експертної діяльності вона знає з обох сторін "оціночної барикади".
Але, на жаль, після повернення до Фонду держмайна Наталія Петрівна стала відстоювати тільки корпоративні інтереси Українського товариства оцінювачів, до керівництва якого входила в останні роки. Свідченням цього стало не тільки згадуване вище Положення (розроблялося під безпосереднім керівництвом Лебідь), але і результати останніх конкурсів з відбору оцінювачів, проведених Фондом держмайна 02,11.2015 р, 09.11.2015 р і 23.11.2015г. У них перемогу здобули тільки фірми членів УТО.
Показово, що за результатами конкурсу 02.11.2015 р з 28-ми винесених на конкурс об'єктів (лотів) десять виграла оціночна фірма "Канзас Ріал Естейт", п'ять - "Бізнес Ассіст" (колишнього співзасновника Лебідь по компанії "Сван-консалтинг" Олексія Мухіна), чотири - "Європейський центр консалтингу та оцінки", по три - "Консалтингова компанія "Острів" і "Центр маркетингу та оцінки". Причому вражає лояльність конкурсної комісії до фірм "Канзас Ріал Естейт" і "Європейського центру маркетингу і оцінки", які виграли відповідно два і один об'єкти (лоти) та на конкурсах 09.11. і 23.11.2015 р.
Але ж крім Українського товариства оцінювачів є ще шість саморегульованих громадських організації оцінювачів: Всеукраїнська громадська організація Союз експертів України, Всеукраїнська Асоціація фахівців оцінки, Всеукраїнський союз експертів оцінювачів, Всеукраїнський Союз оцінювачів, Всеукраїнська Асоціація фахівців банківської оцінки та Всеукраїнська спілка оцінювачів землі.
Відверте лобіювання Наталією Лебідь, як головою комісії інтересів членів УТО, особливо керівництва цієї організації, проявилося на конкурсі 2 листопада 2015 року та в тому, що право оцінювати необоротні активи Національної телерадіокомпанії було віддано "Консалтинговій компанії "Острів", яку очолює голова Українського товариства оцінювачів Олексій Амфітеатров.
Пікантність ситуації полягає у тому, що саме фірма Амфітеатрова робила цілу низку скандальних оцінок для Новинського і Ахметова. Серед них Інгулецький ГЗК, Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд, авіакомпанія "Аеросвіт", київський готель "Спорт", столичний торгово-розважальний комплекс "Троїцький", "Укртелеком". Якраз в період проведення комісією ФДМУ 13.11.2015 р конкурсу з оцінки телерадіокомпаній СБУ надіслало до Фонду лист з серйозними зауваженнями на оцінку ВАТ "Укртелекому", проведену "Консалтинговою компанією "Острів" у 2011 році. У січні 2016 року такі ж зауваження були записані в офіційно надісланій в приватизаційне відомство негативній рецензії на оцінку фірми Амфітеатрова головою "Всеукраїнської Асоціації фахівців оцінки" Степаном Максимовим.
У січні 2016 року ФДМУ визнав, що звіт фірми Амфітеатрова зроблений з істотними методичними помилками, а, отже, вся приватизація може бути визнана недійсною. Саме тому, напевно, Фонд засекретив цю інформацію.
При таких обставинах рішення комісії на чолі з Наталією Лебідь про визнання переможцем конкурсу з оцінки необоротних активів Національної телерадіокомпанії фірми Амфітеатрова виглядає м'яко кажучи незрозуміло.
Що робити і з чого почати?
Все вищесказане мимоволі призводить до висновку, що нормальної і більш-менш об'єктивної оцінки "Одеського припортового заводу", як, втім, і "Центренерго", інших обленерго в сьогоднішніх умовах Фонд держмайна організувати не може.
Що ж робити, якщо в умовах військової агресії Росії і глибокої економічної кризи надходження до бюджету дійсно вкрай необхідні, та й нинішньому керівництву України так кортить "погріти руки" на продажу ліквідних державних активів? У разі оцінки ОПЗ все просто.
У 2009 році на конкурсі з продажу "Одеського припортового заводу", який був скасований за вказівкою прем'єра Юлії Тимошенко в.о. голови ФДМУ Дмитром Парфененком, компанія-переможець Коломойського запропонувала близько 5 млрд гривень. За тодішнім курсом долара до гривні це становило близько 0,625 млрд дол.
Тому Кабінет Міністрів своїм спеціальним розпорядженням (незалежно від вже затверджених урядом методик оцінки) може сам призначити стартову ціну на конкурс з продажу ОПЗ. На мою думку, як людини, яка займалась експертною оцінкою близько 15 років (в тому числі "Укртелекому"), і має наукові праці в даній сфері, вона повинна бути не меншою за 1,3 млрд. доларів.
Якщо ж відразу не знайдеться покупців за цією вартістю, то її можна розпорядженням Кабміну поступово знижувати (за голландською системою). При цьому варіанті Фонд держмайна або саме державне підприємство заощадить не менше двохсот тисяч гривень, які буде змушене заплатити "незалежному оцінювачу" за вартісну експертизу "Одеського припортового заводу" (такі сьогоднішні розцінки).
Нинішня ж поспішність, з якою президент, прем'єр і голова Фонду держмайна намагаються якомога швидше продати "Одеський припортовий завод" (за 45 днів!?!), свідчить про їхнє бажання тим чи іншим тіньовим способом отримати особисту вигоду від цього. Нові ж правила оцінки, які розробив ФДМУ для визначення стартової вартості стратегічних держпідприємств потрібні лише для того, що під прикриттям проведення "незалежної оцінки" (смішно чути, знаючи всю кухню) чинні урядовці та керівництво Фонду держмайна не понесли кримінальної відповідальності за прийняті рішення.
Володимир Ларцев, GAZETA.UA
_________________________________
EEFGroup
Воствчно-Европейская Финансовая Группа
кредит, инвестиции, лизинг
Комментариев нет:
Отправить комментарий