За його словами, продаж “Приватбанку” малоймовірний з кількох причин.
Разом з тим, його падіння призведе до гарантованого колапсу залишків
банківської системи України.
“Бізнес-модель банку проста і всім відома: збирання коштів населення і кредитування підприємств групи. Справедливості заради, вона мало чим відрізняється від стратегій більшості банків з вітчизняним капіталом, відрізняється тільки розмір. Тож решта і вмирають без підтримки, а Приват вважається „кращим банком країни“. Високі процентні ставки за депозитами — ось основна складова успіху Приватбанку як пилососа вкладів. Доповнити її, мабуть, варто прекрасними IT- та PR-командами, а також вельми доречним сплеском патріотизму”, — зазначив С.Арбузов.
Разом з тим, на переконання політика, баланс “Приватбанку” не можна розглядати в звичайному форматі — ризики в його роботі божевільні.
“Частка депозитів фізичних осіб „Приватбанку“ з початку 2014 зросла з 24% до 32%. Раніше у Приваті була кожна четверта гривня українців, сьогодні — кожна третя. Але однією концентрацією не обмежується, головним ризиком є ??те, що Приват платить найбільші відсотки по депозитах населення у першій десятці — 26% проти 21% в середньому по інших великих банках.
Другий ризик — сильний перекіс ресурсної бази у бік депозитів фізичних осіб — вони займають 75% проти 46% по іншим банках першої десятки. Нічого дивного тут немає: юридичні особи, переважно пов’язані із групою Приват, є чистими позичальниками банку. Друга група ризику належить до активів. Приватбанк явно недорезервовує можливі збитки за кредитами.
Мало того, що у нього мінімальне в першій десятці банків співвідношення резерву до кредитів, так він єдиний з цієї вибірки зменшив це співвідношення в 2015 році. Задумайтеся: девальвація з початку року в 1,4 рази, прийнятий закон про відповідальність власників і менеджменту, інші банки намагаються реально сформувати резерви, а наш герой в цей час їх розформовує на суму в 300 млн грн.
При цьому інші недержавні банки, у яких набагато менше активи, доформували їх кожен на суму 1-10 млрд грн. Приватбанк вище законодавства і тримає керівництво НБУ на короткому повідку. Не дивно, що при цьому у нього намальований нібито прибуток у 90 млн грн. При відповідному обліку ризиків це був би глибокий збиток”, — пояснив С.Арбузов. Він також наголосив, що такі ризики повинні бути виключені, а сам банк потрібно повернути до ринкових умов.
“122 млрд грн вкладів простих українців, які на сьогодні довірилися Привату — сума абсолютно непідйомна для Фонду гарантування і потужно тримає в заручниках все керівництво України. За „лідером банківської системи“ будуть іти на повідку так довго, наскільки його поточним власникам це буде вигідно. Що робити країні? Вводити правила гри, в яких такі ризики будуть виключені.
А поки потрібно домовлятися з банком з приводу поступового розкриття власників основних позичальників, показати реально по банку норматив кредитування пов’язаних осіб і розробляти план поступового повернення банку до ринкових умов, тобто до нормативу не більше 25% кредитів пов’язаним особам. Від себе побажаю банку світлого майбутнього, хоча й сумніваюся в здатності поточного керівництва країни адекватно вирішити цю проблему без шкоди для економіки і самого банку-богатиря”, — резюмував С.Арбузов.
“Бізнес-модель банку проста і всім відома: збирання коштів населення і кредитування підприємств групи. Справедливості заради, вона мало чим відрізняється від стратегій більшості банків з вітчизняним капіталом, відрізняється тільки розмір. Тож решта і вмирають без підтримки, а Приват вважається „кращим банком країни“. Високі процентні ставки за депозитами — ось основна складова успіху Приватбанку як пилососа вкладів. Доповнити її, мабуть, варто прекрасними IT- та PR-командами, а також вельми доречним сплеском патріотизму”, — зазначив С.Арбузов.
Разом з тим, на переконання політика, баланс “Приватбанку” не можна розглядати в звичайному форматі — ризики в його роботі божевільні.
“Частка депозитів фізичних осіб „Приватбанку“ з початку 2014 зросла з 24% до 32%. Раніше у Приваті була кожна четверта гривня українців, сьогодні — кожна третя. Але однією концентрацією не обмежується, головним ризиком є ??те, що Приват платить найбільші відсотки по депозитах населення у першій десятці — 26% проти 21% в середньому по інших великих банках.
Другий ризик — сильний перекіс ресурсної бази у бік депозитів фізичних осіб — вони займають 75% проти 46% по іншим банках першої десятки. Нічого дивного тут немає: юридичні особи, переважно пов’язані із групою Приват, є чистими позичальниками банку. Друга група ризику належить до активів. Приватбанк явно недорезервовує можливі збитки за кредитами.
Мало того, що у нього мінімальне в першій десятці банків співвідношення резерву до кредитів, так він єдиний з цієї вибірки зменшив це співвідношення в 2015 році. Задумайтеся: девальвація з початку року в 1,4 рази, прийнятий закон про відповідальність власників і менеджменту, інші банки намагаються реально сформувати резерви, а наш герой в цей час їх розформовує на суму в 300 млн грн.
При цьому інші недержавні банки, у яких набагато менше активи, доформували їх кожен на суму 1-10 млрд грн. Приватбанк вище законодавства і тримає керівництво НБУ на короткому повідку. Не дивно, що при цьому у нього намальований нібито прибуток у 90 млн грн. При відповідному обліку ризиків це був би глибокий збиток”, — пояснив С.Арбузов. Він також наголосив, що такі ризики повинні бути виключені, а сам банк потрібно повернути до ринкових умов.
“122 млрд грн вкладів простих українців, які на сьогодні довірилися Привату — сума абсолютно непідйомна для Фонду гарантування і потужно тримає в заручниках все керівництво України. За „лідером банківської системи“ будуть іти на повідку так довго, наскільки його поточним власникам це буде вигідно. Що робити країні? Вводити правила гри, в яких такі ризики будуть виключені.
А поки потрібно домовлятися з банком з приводу поступового розкриття власників основних позичальників, показати реально по банку норматив кредитування пов’язаних осіб і розробляти план поступового повернення банку до ринкових умов, тобто до нормативу не більше 25% кредитів пов’язаним особам. Від себе побажаю банку світлого майбутнього, хоча й сумніваюся в здатності поточного керівництва країни адекватно вирішити цю проблему без шкоди для економіки і самого банку-богатиря”, — резюмував С.Арбузов.
Комментариев нет:
Отправить комментарий