суббота, 4 июня 2016 г.

Приватбанк - кредитує своїх і ставить під загрозу всю банківську систему. НБУ мовчить.

За підсумками 2015 року та І кварталу 2016 року Приватбанк, маючи найбільший кредитний портфель у банківській системі (див. нижче таблицю), посів лише 5 місце за чистим збільшенням резервів під знецінення кредитів та коштів в інших банків.


Відповідний показник у нього склав 8,03 млрд грн, тоді як в Промінвестбанку – 18,1 млрд грн; Ощадбанку – 14,6 млрд грн; Укрексімбанку – 11,6 млрд грн; Сбербанку – 9,1 млрд грн.

Тобто маючи в рази більший кредитний портфель, Приватбанк подекуди в рази менше витрачав на

формування резервів. Зрештою це дозволило йому задекларувати прибуток на кілька сотень мільйонів гривень, тоді як згадані конкуренти мали багатомільярдні збитки (див. нижче таблицю).

При цьому співвідношення резервів Приватбанку до «неочищеного» (від резервів) кредитного портфелю становило 13,6%, тоді як в Укрексімбанку – 44,4%, Ощадбанку – 40,3%, Промінвестбанку – 39,9%, Сбербанку – 25,4%.



Передумови

Враховуючи залежність усіх без винятку учасників ринку від макроекономічної ситуації, такий статус-кво виглядає досить дивним. Найкоротше пояснення – або в Приватбанку більш якісний кредитний портфель, ніж в конкурентів, або він, скажімо так, занадто «скупо» формує резерви (фактично - недоформовуючи їх).

Зрештою не виключено, що має місце як перша, так і друга складова – за рахунок активного кредитування пов’язаних структур.

Якщо говорити про складову ймовірно кращої якості кредитного портфелю, основною передумовою для цього може бути значно менша концентрація активів на окупованій частині Донбасу та в Криму, ніж у перелічених конкурентів, з «супровідним» зосередженням їх левової частки, передусім, в «материнському» регіоні – Дніпропетровській області.

На 01.01.2014 з 105,5 млрд загального гривневого корпоративного портфеля установи 102,6 млрд (97,5%!) було видано саме дніпропетровським структурам. У валютній частині портфеля ситуація на той момент склалася дещо інша: із загальної суми в 3,797 млрд дол. 1,213 млрд припадало на Кіпр і "тільки" 2,550 млрд — на Дніпропетровську область. Тобто на решту регіонів – менше 1%. Навряд чи ситуація принципово змінилася за останні два з половиною роки.

Значення нормативу максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов’язаними з банком особами (% від регулятивного капіталу) в Приватбанку на кінець ІІІ кварталу-2015 року було 45,23%, тоді як НБУ встановив допустимий максимум 10% (для більшості банків показник вищий, однак Приватбанк має статус ощадного банку, оскільки більше 50% його пасивів – це кошти населення).

Відповідний показник на кінець І кварталу-2016 Приватбанк прямо не називає (див. нижче таблицю). Хоча судячи з наведених даних про операції з пов`язаними особами, декларовані масштаби «інсайдерського» кредитування (у т.ч. з урахуванням можливого визнання порушень чинних лімітів регулятора) набагато менші, ніж неофіційно припускають учасники банківського ринку. Дехто говорить, що реальна частка «інсайдерських» позик перевищує 50% кредитного портфелю, а дехто ж стверджує, що вона сягає 80-90%. Що в Приватбанку неодноразово спростовували.

Вкотре звернемо увагу на галузеву структуру кредитного портфелю Приватбанку. Якщо вірити його запевненням, що він не кредитує гіперактивно підприємства групи "Приват", виходить, що банк мав би... активно кредитувати конкурентів своїх власників. Основний масив позик Приватбанк видав представникам саме тих галузей економіки, в який працює група "Приват". Зокрема, в сфері торгівлі нафтопродуктами; феросплавній галузі; агросекторі; промисловому виробництві та хімічній промисловості (куди може зараховуватися в т.ч. нафропереробка, - ред.); авіаперевезеннях; гірськолижному та футбольному бізнесі тощо.

Якщо припущення щодо можливо значно вищої (від декларованої) частки інсайдерських кредитів у портфелі Приватбанку відповідає дійсності, це, очевидно, суттєво полегшує «маневри» з точки зору формування резервів, навіть якщо якість відповідних активів суттєво падає.

У будь-якому разі слід враховувати, що інсайдерські кредити – це палиця з двома кінцями.

Якщо власники того чи іншого банку справді цінують його та готові до останнього боротися за його збереження в кризових умовах, зосередження значної частки активів на пов’язаних структурах зменшує ризик того, що позичальники банально «кинуть», як це відбувається в інших фінустановах.

Разом з тим, дюжина банкрутств в т.ч. дуже великих банків під час кризи 2008-2009 рр. та 2014-2015 рр. засвідчує, що реальність – далеко не така ідеалістична, а інсайдерські кредити – бомба уповільненої дії, яка під час форс-мажорів не лишає каменя на камені. Зате лишає багатомільярдні зобов’язання перед вкладниками, розхльобуватися за якими доводиться передусім за рахунок емісії НБУ – з супровідними девальваційними та курсовими наслідками.

Яка з описаних моделей більш точно характеризує Приватбанк? Не беремося однозначно стверджувати.

На основі доступної інформації навряд чи можна стверджувати, що акціонери Приватбанку кістьми лягали, щоб його підтримати. Так, була докапіталізація, було заведення коштів юросіб під час паніки вкладників-фізосіб, однак без друкарського станка НБУ, який «видавав» рефінансування, фінустанова не факт, що встояла б. Хоча, звичайно, враховуючи масштаб Приватбанку, - незалежно від причин, чому вдалося встояти, добре що вдалося. Інакше б, зокрема, й курс зараз був би зовсім інший.

Для перспективи важливіше інше – забезпечити більшу стійкість банківської системи та зменшити її залежність від фінансового стану Приватбанку.

Як саме? Рецепти є різні. Не виключено, що якщо НБУ за спонукання МВФ сприятиме реальному зменшенню частки інсайдерських кредитів у Приватбанку, як активна, так і пасивна складова балансу поступово стиснеться. Й відповідно зменшиться залежність системи від нього.





Finbalance


_________________________________

EEFGroup
Воствчно-Европейская Финансовая Группа
кредит, инвестиции, лизинг
 
 
Отправить комментарий