вторник, 8 августа 2017 г.

Посадова недбалість чи фіктивне підприємництво: Чим можуть закінчитись судові війни Коломойського з державою


Партнер адвокатського об'єднання Ario Євген Грушовець про кримінальні наслідки, що загрожують усім фігурантам націоналізації ПриватБанку

Партнер кримінальної практики АО ЮФ Ario, Член Ради громадського контролю НАБУ

Саме по собі звернення до суду є лише правом та способом реалізації конституційного права громадянина на судовий захист, але не завжди наслідком такого звернення є задоволення заяви. У кожному конкретному випадку (в залежності від юрисдикції суду та процедур доведеності тих чи інших обставин) суд встановлює факт: якщо було порушено право заявника, то результатом такого звернення є задоволення заяви, а наслідком — відновлення порушеного права, в іншому випадку — суд вважає звернення безпідставним, наслідком чого є відмова в задоволенні позовних вимог.


Нібито проста та зрозуміла процедура: довів порушення прав — позов задовольнили, а не довів — у задоволенні відмовили. Але не у випадку "судових воєн Коломойського", де на кону стоять мільярди, а в бою зіштовхнулись бізнес-групи з державою та її адміністративним апаратом з можливостями, які мають НАБУ, ГПУ, НБУ та Національна поліція.

Враховуючи масштаб юридичної битви, вийти з неї без втрат не вдасться жодній стороні, бо кожне рішення суду в тій чи іншій справі матиме для її сторін юридичні наслідки.

З інформації, яка є в ЗМІ суть проблеми зводиться до того, що НБУ вважає 190 млрд грн, які видані ПриватБанком до моменту націоналізації, — кредитами виданими пов'язаним особам (інсайдерські кредити). Екс-керівництво банку такі факти заперечує. Зважаючи на системність роботи ПриватБанку до націоналізації, пан Коломойський та Боголюбов зверталися до Кабміну з листом про придбання державою акцій банку і "власники Привату" зобов'язались "реструктуризувати відповідні кредити" до 1 липня 2017 року.

Звісно, кредити не були реструктирузовані і сторони ввійшли в юридичну війну, у рамках якої подані десятки позовів, у т. ч. про розірвання договору поруки щодо рефінансування кредитів, позови щодо незаконності "націоналізації Приватбанку", невиплати коштів по інсайдерським кредитам, а також позови по оскарженню суб'єктами звернення фактів "пов'язаності" осіб.

У випадку доведення безпідставності "націоналізації" Привату та спростування фактів про інсайдерські кредити виникне питання про притягнення до відповідальності (у т. ч. і кримінальної) посадових осіб НБУ, Фонду гарантування вкладів та Кабміну які приймали рішення про націоналізацію банку. А зважаючи на те, хто приймав такі рішення — питання переходить також в політичну площину, і екс-власники Привату зможуть за умови виграшу справи отримати певні політичні бонуси.

У разі визнання націоналізації безпідставною, посадовцям перелічених вище державних структур можуть бути інкриміновані 3 статті Кримінального кодексу України.

Якщо ж бути конкретним, це ст. 364 — зловживання владою або службовим становищем, ст. 367 — службова недбалість, а також ст. 191 — привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (у частині розтрати держаних коштів під час докапіталізації Приватбанку).

З іншої сторони, у випадку встановлення судом безпідставності поданих позовів та підтвердження фактів про "інсайдерські кредити" і виведення коштів, над колишніми власниками Привату повисне дамоклів меч у вигляді можливого кримінального переслідування і не тільки за статтями про доведення банку до неплатоспроможності (ст. 2181), як говорив раніше пан Шлапак, але й за більш тяжкими статтями (розтрата чи заволодіння майном, фіктивне підприємництво та ін.).

А враховуючи те, що в ЗМІ було поширено інформацію про вилучення працівниками НАБУ документів у Приваті, і вже розслідуються справи проти колишнього ТОП менеджменту банку, я впевнений, що кожен крок екс–Приватівців вже "контролюється" державою у вигляді проведення негласних слідчих дій (доступів до телефонів, листування та ін.).

А тому ця юридична війна може бути досить показовою. Хоча не виключено, що сторони спробують "домовитись", адже в подібних справах в нашій державі часто мають місце "компроміси", і якщо це станеться, то розмінною монетою будуть чиновники чи менеджмент набагато нижчого рівня.

_________________________________
EEFGroup
Восточно-Европейская Финансовая Группа
кредит, инвестиции, лизинг

Отправить комментарий