пятница, 23 июня 2017 г.

Чи потрібні українській адвокатурі зміни? Експертна думка І.Рафальської



Чи потрібні українській адвокатурі зміни? Деякі невтішні висновки після звітно-виборчого з’їзду адвокатів України.

Відповісти на питання, винесене в заголовок, можливо виключно розуміючи репрезентативність рішень вищого адвокатського форуму, чи відповідають вони бажанням і волевиявленню більшості сорокатисячної адвокатської спільноти. З урахуванням технологій, які були використані адміністраторами Національної асоціації адвокатів України при підготовці цього першого за п’ять років звітно-виборчого з’їзду адвокатури (відбувся 9 червня), виникають певні сумніви.


Зазначимо, що проектні матеріали з’їзду, які важливі для кожного працюючого адвоката, були опубліковані на сайті НААУ лише за два дні до початку роботи форуму. Тож із цими документами не встигли детально ознайомитися не лише всі небайдужі адвокати, але й делегати з’їзду. Голосуючи, наприклад, за або проти змін до Правил адвокатської етики – основи професійної діяльності адвокатів, делегати не могли реалізовувати представницький мандат, оскільки не знали й не могли знати з цього приводу думку своїх виборців – адвокатів регіону, як не могли знати думку і щодо змін до Статуту Національної асоціації адвокатів України щодо включення до складу майна організації майна всіх регіональних рад та КДКА, а також думку про те, чи є щорічний (кількарічний?) бюджет НААУ в 37 мільйонів гривень необхідним (достатнім)? Чи те, як повинні поставитися всі адвокати до пропозиції фінансування за власний кошт адміністрування системи безоплатної правової допомоги. Крім того, як виявилося, більшість адвокатів навіть не знали, що такий з’їзд був призначений.

Скоріш за все це є наслідком симбіозу декількох факторів – відсутність зацікавленості адвокатів, які звикли за багато років у роботі покладатися виключно на власні сили й певні технології забезпечення певного складу регіональних делегацій, які повинні були за будь-яких обставин проголосувати за необхідні керівництву НААУ рішення.

Так сталося, наприклад, з делегацією від Києва, яку обрали на конференції, оголошеній Національною асоціацією адвокатів України 27 квітня. Але нелояльним до керівництва НААУ складом Лідія Ізовітова і КО не задовольнились і напередодні з’їзду склали власні списки «делегатів» із 41-ї особи, що й забезпечило належну кількість голосів за вкрай необхідні насамперед кадрові рішення діючого керівництва НААУ.

Дехто скаже – звичайна виборча технологія. Відповім: для адвокатури, як незалежної професії, покликаної захищати верховенство права, – не прийнятно. Адвокатура без свободи і демократії – уже не адвокатура, яка може захистити кожного.

Тому в лютому цього року, одразу після оголошення рішення про проведення з’їзду, я офіційно висунула свою кандидатуру на посаду голови Національної асоціації адвокатів України, опублікувала програму розвитку, отримала підтримку від столичних адвокатів, делегацію яких на з’їзд просто фізично не допустила організатори, як не допустили й мене, кандидата на посаду голови НААУ, не дали виступити перед делегатами з’їзду. Проти мене однієї на вході до республіканського Будинку кіно висунули майже сотню охоронниців з бейджами «НААУ», хоча зовні схожих на звичних по Майдану «тітушок», закрили двері на ланцюг та ще й забарикадували їх столами. Досить дивна реакція на одного кандидата-жінку без навиків рукопашного бою, яку, за заявою очільників НААУ, «ніхто не підтримує».

Тож з’їзд вільних і незалежних адвокатів розпочався в оточенні озброєної охорони і з ланцюгами на дверях.

Як було оголошено, на з’їзді до участі зареєструвалися 284 делегати. Після його початку, ще до затвердження звітів виборних органів і голови НААУ, приміщення з’їзду покинули понад 100 з них. Одночасно, виявився певний конфуз: з’ясувалося, що участь у голосуванні беруть «запрошені гості» – не делегати з’їзду. Питання з цього приводу порушили самі учасники з’їзду. Подальша доля голосів «гостей з’їзду» невідома.

Робочі органи з’їзду, зокрема, мандатна комісія, обиралися меншістю голосів від 80 до 100 зі 143-х обов’язкових та необхідних за законом. При тому мандатна комісія навіть не розглядала питання щодо повноважності делегацій від адвокатів міста Києваі, судячи з аудіозапису, навіть не збиралась це робити. Внаслідок цього 41 «делегат», «обраний» 36-а адвокатами від Києва на повторній конференції персонально під «обрання голови НААУ», забезпечили голосування за Лідію Павлівну Ізовітову для переобрання на новий п’ятирічний термін навіть хоча би формально не поцікавившись «програмою кандидата». Як результат голосування Лідії Павлівні лічильною комісією була оголошена підтримка 174 делегатами, з них 41 «новообраних» делегатів від Києва зі спірною (оскільки в суді на дату з’їзду було відкрито провадження, про що його організаторам було відомо ще з травня ц.р. ) легітимністю. Критична цифра. Ізовітову Л. П. підтримали донецька, луганська та харківська делегації й представники. При цьому деякі з присутніх адвокатів і представників ЗМІ нарахували в залі лише 120 делегатів, плюс певну кількість «гостей з’їзду».

У той час , як оголошувалися результати голосування, з’ясувалося, що до трибуни з’їзду через охорону проривається ще один кандидат – голова Ради адвокатів Київської області Петро Бойко з наміром оголосити програму та звернення до з’їзду. Як вказує газета «Юридична практика», після «нетривалої дискусії та штовханини», делегати все ж дозволили йому виступити. Потому чомусь вирішили поставити на голосування мою кандидатуру за моєї відсутності, але після емоційної промови проти мене Лідії Павлівни Ізовітової.

Після цього всі подальші рішення голосувалися 100–112-ма голосами й оголошувалися прийнятими. Відтак з’їзд швидко завершив свою роботу.

Як не дивно, і сам з’їзд адвокатів, і те що на ньому відбулося, не стало інформаційним приводом для суспільства. Його, з’їзд, просто не помітили. Питання адвокатури для суспільства виявилися нецікавими. Цікаві ці питання для авторів судової реформи, якою запроваджена монополія адвокатури, чому досі немає нового закону про адвокатуру, розробка якого була завершена ще в грудні 2016 року, – питання відкрите.

Чи стане адвокатура іншою після з’їзду? Так, стане. Стане мовчазнішою, менш активною, і, вочевидь, ще більш керованою внаслідок запланованих дисциплінарних репресій проти незгодних із «генеральною лінією» керівництва НААУ. Адвокатура стане іншою, але, навряд чи стане кращою після цього з’їзду. Проте це не причина опускати руки тим адвокатам, які бажають змін на краще. Вони, безумовно, будуть, якщо спільно докласти зусиль.

Інна РАФАЛЬСЬКА,
голова Ради адвокатів м. Києва,
член Ради Союзу юристів України,
заслужений юрист України

Матеріал з газети “Юридичний вісник” №24
_________________________________
EEFGroup
Восточно-Европейская Финансовая Группа
кредит, инвестиции, лизинг

Отправить комментарий