четверг, 14 мая 2015 г.

Антимонопольний комітет: оштрафовані супермаркети завищували ціни на 30%

Усі викриті у змові торгові мережі заплатили одну десяту відсотка від обігу за 2014 рік.

Антимонопольний комітет України оштрафував 18 торговельних мереж країни на загальну суму 203,6 млрд грн у рамках справи про порушення законодавства про захист конкуренції, розпочатої в 2012 році.Про це повідомив виконувач обов'язків голови АМКУ Микола Бараш. «Штраф – одну десяту відсотка від обігу за 2014 рік – накладено на все компанії», – сказав Бараш на прес-конференції.
 
Як повідомила прес-служба АМКУ, найбільший штраф, у розмірі 78,4 млн грн, накладено на компанію «Фоззі-Фуд» (торговельна мережа «Сільпо»), ще 48,6 млн грн має сплатити компанія «АТБ-маркет» і 23,4 млн грн - мережа «МЕТРО Кеш енд Керрі Україна».
Голова АМКУ розповів, що в рамках узгодженої цінової політики торговельні мережі необґрунтовано підвищували ціни в середньому на 30%. При цьому Бараш наголосив, що необхідна для беззбиткової діяльності великого рітейлера націнка становить близько 15%, тоді як фактична торговельна націнка обвинувачених у змові мереж становила в середньому 45%.
«Ціна закупівель всього 55%. Фактична торговельна націнка становила 45%», - сказав голова АМКУ.
Також, за словами Бараша, в ході розслідування було виявлено факт обміну інформацією між ритейлерами, обсяг якого перевищував допустимий для звичайного маркетингового дослідження. Збирання, обробку і поширення інформації серед компаній, які брали участь у змові, здійснювали, за словами голови АМКУ, співробітники компанії «АСНільсен Юкрейн» за згодою обвинувачених компаній. Така інформація давала можливість рітейлерам узгоджувати ціни і політику відносин з постачальниками.
«З'явився цілий пласт інформації, який давав можливість використовувати внутрішню інформацію своїх конкурентів», - зазначив Бараш.
Крім того, за його словами, торговельні мережі нав'язували своїм постачальникам необґрунтовані додаткові послуги, плата за які в окремих мережах у шість разів перевищувала витрати на їх надання. Серед таких послуг – внесення товарів до бази даних, передпродажна підготовка, розповсюдження рекламної інформації, прибирання автостоянки перед торговельною точкою тощо.
«Жодна з торговельних мереж обґрунтувати необхідність надання додаткових послуг не змогла», - сказав голова АМКУ.
При цьому, за словами Бараша, відмовитися від цих послуг було дуже складно, особливо невеликим компаніям-постачальникам.
«Посваритися з однією мережею – значить, посваритися з усіма», – пояснив ситуацію голова АМКУ.
Разом із тим, він висловив побоювання, що обвинувачені у змові мережі можуть оскаржувати рішення комітету в суді і таким чином зволікати з вирішенням проблеми недобросовісної конкуренції в сфері роздрібної торгівлі. При цьому Бараш упевнений, що висновки комітету абсолютно правомірні і скасування цього рішення судом малоймовірне.

 Згідно з рішенням Антимонопольного комітету від 29 квітня цього року, компанія «АСНільсен Юкрейн» і торговельні мережі зобов'язані припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції протягом двох місяців з дня отримання рішення шляхом приведення своєї діяльності з одержання та поширення інформації до вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Крім цього, АМКУ зобов'язав мережі привести у відповідність із законодавством договірні відносини з постачальниками і виробниками товарів, а також підходи до ціноутворення.
У 2012 році АМКУ звинуватив найбільших рітейлерів України, які працюють під брендами «Сільпо», «Фора», «Фуршет», «Велика Кишеня», «ЕКО маркет», «Караван», «Білла», «Новус», «Спар», «Бімаркет», «МЕТРО» та інші, а також дослідницьку компанію «АСНільсен Юкрейн» у картельній змові і необгрунтованому завищенні цін на продукти харчування. Тоді підставою для розслідування стало застосування торговельними мережами схожих механізмів, які могли привести до економічно необгрунтованого підвищення цін на продукти харчування. Зокрема, ціни на молочну продукцію, макаронні вироби, соняшникову олію, крупи, м'ясо та рибу у 2011 році і на початку 2012 року підвищилися на 15-60%. Водночас індекс споживчих цін у той період зріс лише на 13,5%.
За вчинення подібних дій законодавством передбачено максимальні штрафні санкції в розмірі до 10% доходу компаній-відповідачів, що в абсолютних цифрах становить близько 20 млрд грн. Разом з тим, у листопаді 2014 року в. о. голови АМКУ Микола Бараш заявив, що комітет відмовився від наміру накласти штраф на рітейлерів у розмірі 20 млрд грн, оскільки це може негативно позначиться на діяльності обвинувачених компаній.

Отправить комментарий